Літо коси плете із різних кольорів,
Там, на пагорбку, диво - дзвіночок розцвів,
І до сонця моргав, із вітерцем грався,
Із суничками радісно привітався.
Скрізь скакав, веселий, то ж літній вітерець,
П`янкі пахощі злітали, аж до небес,
Пригинав трави ласкаво тай до низу,
В вони ж шовкові розляглись по лісу,
А під самим лісом, розквітали рожі,
Вже нектаром пахнуть, різнокольорові,
Де не глянь, злітаються, гудуть бджоли,
Як поглянуть нижче, стеляться віоли,
Зовсім поруч, замайоріла шипшина,
Як у вишитій сорочечці дівчина,
По ній літечко косички заплітало,
Ясне сонце, тепло, ніжно пригрівало.
17.06.2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2016
автор: Ніна Незламна