Як заболять рани, Грицики цілющі,
в поле я іду. як жива вода.
Грицики збираю Присушують рани,
і до ран кладу. і вже їх нема.
Та не знаю звідки,
й як прийшла біда.
Болить моє серце
і стогне душа.
Кровоточать рани Грицики цілющі
в мене день при дні. не можуть зцілить.
Та не помагають Бо дуже вже серце
грицики мені. у мене болить.
І хоч тепле літо,
й грицики цвітуть.
Та мене у полі
вони вже не ждуть.
До грициків в поле Там же під сосною,
не ходжу більш я. мій синочок спить.
Стежечку на цвинтар А мені без нього
я топчу щодня. неможливо жить...
Грицикам цілющим
мене не зцілить.
Душа моя стогне,
а серце болить...
літо 1995 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672921
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 17.06.2016
автор: геометрія