Рогіз росте суцільною стіною,
ховає озеро і береги,
а молоді коричневі суцвіття
у небо намагаються піти.
Але не пустить їх у небо
коріння, що сиділо у воді,
з намуленого дна від озера
отримає поживи всі.
Тільки вітер погойдає
зелені стріли і квітки,
у воду качечка пірнає,
шум-плюскіт чутно на воді.
Бабки сіли в стебла рогозів,
погойдуються на верхах,
природа в своєму мольберті
кольору додає червневим дням.
12.06.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672982
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.06.2016
автор: Светлана Борщ