Німі ілюзії, самотня пустота,
У сутінках сховалося відлуння,
Притихла поневолена душа,
Заглибилась у сковане будення.
У сірім просторі блукаю наче тінь,
Шукаю свої втрачені надії,
Де день ховається й приходить ніч,
Там розгубилися чарівні мої мрії.
***
Іскра в очах погасла, не горить,
Все наслухаю, як самотність помира.
Ця тишина до мене скоро заговорить..
І раптом тишина сказала мені :
- ТАК!
Лю...
17.06.2016
Нічого особистого, настрій ЛГ з побаченої картини про самотність і спустошеність душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2016
автор: Лю