Не втримаю, вислизне маревом,
Без сумніву, трепетно-сяюче,
Коли розливається варево
Чар-зіллям, тебе не питаючи.
Біжить полохливо-нестримане.
Заснеш, поведе, не отямишся.
Останнє покинеш, отримане
Сховаєш і вже не похвалишся.
Не втримаю, вихором вирветься,
Щоб знищити, вирвати, випити.
Коли ще самотність зустрінеться
З душею - сплатити за іспити?
Мелодії в снах озиваються,
На звуки - нестримна сомнамбула.
І як вона там не вагається
Одвічного марева фабула?
Не втримаю, вислизне маревом.
Без сумніву, трепетом сяючи,
Коли розливається жарево
Чар-зіллям, у нас не питаючи.
13.06.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2016
автор: Ліна Ланська