В позі лотоса
з точки «g»
зрю жіноче начало
Гамлета.
Але то лиш фантом
на межі
і потуга його
знетямлена.
Боже,
вже йому і не буть
між бутиками
і аренами.
Бо настала
чужа майбуть
з незникомими
суверенами.
Він ховає
за батька тінь
часу матрицю
зсіромашену.
І гукає
у самотінь,
наче душу,
свою шавасану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673227
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2016
автор: aleksgun