Заглядало сонечко
В чебреці.
Не ростуть високими
Трави ці.
Квітами стелилися –
Розлились,
Озером світилися,
Як колись.
[b]Приспів: [/b]
Чебреці, чебреці, чебреці,
Незвичайними квіти є ці.
Чебреці – чарівна то трава,
Що любов’ю серця зігріва.
Встану я із сонечком
Тай піду,
В чебрецеве озеро
Забреду.
Рвати буду зіллячко
У росі,
Покладу під гіллячко
Чебреці.
[b]Приспів.[/b] (Той же)
Прийде як неділенька
Трьох святих,
Настелю під ніженьки
Квітів тих.
Гіллям уквітчаю я
Хату й двір,
Стануть незвичайними
В це повір.
[b]Приспів.[/b] (Той же)
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673231
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)