Ти тільки так яскраво не цілуй її
Рожевим маревом нестримним
І пухирями по розпеченій спині
Шукай у моїх вірностях провини
Метеликом по шахматному полю
У нігтях пігментованих не нами
До хрипу нарікаючи на долю
Ти лиш не обіймай її так само
Жовтіє ніч крізь фіранки і штори
Поки спиваюсь голосом твоїм
Залізний кінь, і байдуже до вчора
Прошу так само не кохай її
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2016
автор: Марамі