Сіяв з неба дощ затято
І лягав на плечі знов і знов
А хотілось вічно так стояти
Дощ той проростив першу любов....
Приспів:
Голубим, червоним, райдужіло небо
Малювало казку нам обом
У цю мить і слів було не треба
Розцвітала перша та любов......
Вітер котив хвилі жовтим полем
Нагинав пшеницю він до ніг
Сіяв дощ і ніби мимоволі
Він любов, від сліз твоїх беріг
Приспів:
Небо розсупонилось нарешті
Вітерець змахнув своїм крилом
На моїх плечах твої кохані руки
Й очі колосилися теплом.......
Приспів:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2016
автор: Олег М.