ЧОРНА МІТКА

Сяйвом  спогади  -  на  поріг,
У  пустелі  сніги  в  пісок,
Бригантини  і  шхуни  на  дні  морському.
Різних  доль  урожай  достиг,
Здичавів,  не  цвіте  бузок,
Переживши  століть  нетривку  оскому.

Наші  долі  колись  ще  Ной
У  човні  рятував  від  зла.
Те    -  "по  парі"  здається,  про  нас  з  тобою.
Не  заквітчаний  аналой,
Видно  ангел  мій  без  крила,
Знову  звінчані  Чара  і  Дзвін  Журбою.

[img]http://econet.ru/uploads/pictures/125370/content_kubok-likurga__econet_ru.jpg[/img]

У  моїх  зіницях  твої
Назавжди  залишились,  знай.
І  нехай  зірки  не  зійшлися  і  досі.
В  океан  впадуть  ручаї,
Бистриною  рік,  почекай
Оніміла  квилить  душа  в  безголоссі.

Сяйвом  спогади  через  край.
Вкаже  шлях  паперовий  змій  -
За    вітрами  грайливо  тріпоче    нитка.
Хмари  чорної  уникай
І  зневіру  пити  не  смій,  -
Бо  зотліла    непослана  чорна  мітка.

Загадковий  древній  Римський  кубок  Лікурга  вилитий  із  скла  і  нагадуює  формою  дзвін.Чара  має  здатність  міняти  колір,залежно  від  освітлення  від  зеленого  до  червоного.Це  пояснюється  тим,що  дихроїчне  скло  містить  колоїдне  срібло  і  золото.
Техніка  виготовлення  чари  настільки  досконала,що  може  бути  віднесена  до  того,що  ми  ЗАРАЗ  звемо  нанотехнологіями.
Які  ще  скарби  і  таємниці  ховає  від  нас  минуле,хто  зна?..
17.06.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2016
автор: Ліна Ланська