Твоєї сукенки та й синя блискавка
Мене всліпила так блискавок рисками.
Мене всліпила так промінням сонячним -
Чи сонним раночком, чи раннім сонечком.
Облила кавою косів пахучою,
З ночі гарячою, майже пекучою.
Кави торкаюся, губами сьорбаю
Ковтками дивними і не хоробрими.
Дивишся очками ти шоколадними,
Мене ковтаєш то ковтками жадними,
Губами ніжними, ніжно рожевими,
Солодкими, немов в меду травневому.
Ці ніжні утиски маленьких рук твоїх
Як новий всесвіт тут – в обіймочках отих.
Чорненьке зернятко маленьке, кавове
Обіймами мене будиш ласкавими.
Сині пелюсточки, ласкава квіточка.
Вже сяє день, а тут ще одна зірочка.
Солодить день новий, вмиває подихом –
Під сонцем буревій із легким дотиком.
Тоненька і струнка, неначе вишенька,
Райська ти ніжносте, й пекельне лишенько.
Стільки сказав би я, але так обмаль слів…
Твій ніжний синій блиск мене та й осліпив.
18.06.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673512
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.06.2016
автор: Avsian