Притихло літо на світанні
Ледь, ледь зоріють небеса.
Ти, не зізналась у коханні.
Може втомив, чи не зайнялась
В тобі любовна весна?!
Може стривожили миготінням
Перехожі, чи втекла закохана пора?!
А, як зашарілися троянди при дорозі,
Коли ти, так граціозно підійшла.
Твоя русява коса в локон
Заховалась, наче по тривозі.
Засяяли сірі очі в яких
втопились небеса.
Минув тривожний стан
І ти постала струнка й
Принишкли перехожі.
Лишень п'янкі вуста
Злякались і спити любовного
Трунку, вони були не в змозі.
А, ніжністю відповіла твоя щока.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2016
автор: Віктор Варварич