Я відчуваю, що у мене ростуть крила.
Ти - моє щастя,
я - твоя мила.
Я світ завдяки тобі полюбила
сильніше.
Цінуєш важливе, коли є
важливіше,
і чухають пальто моє
крила.
Я цінність в житті знайти
все ж зуміла!
І геть мої вила
складаю, ховаю,
слабкий, мабуть, той,
хто нападає.
А я чищу крила.
Я - м'якотіла
і сильна з тобою,
вільна журбою,
ейфорією,
запалена безперервною дією
крил,
нескінченним запасом
сил.
Я їх застосую!
Була я глуха, зате тепер чую.
Сліпла тілами, тепер бачу душі,
і вільним "хочу" замінила "мушу".
Отримую серце, позбавляюся тіла.
У мене нарешті
виросли крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2016
автор: Попіл Фенікса