Задимлене поле,
Золою укрите,
Людей, мов живе, благає:
«Впиваюся болем,
Бо правда зарита,
Занесений меч над краєм.»
Задимлене небо
Не дні – уже роки
Крізь сльози людей питає:
«Скількох іще треба?
Які ще уроки?
Цвіт нації ж опадає!..»
І глухо луною
Озвалася Вічність:
«За все у одвіті люди…
Не можна війною
Коверкати дійсність –
Нікому добра не буде!..»
10.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673668
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)