Ти повіриш в мої почуття,
Що нахлинули звідкись із неба,-
Дуже дивне й чудне відчуття...
Як я досі була без тебе ?
Не питай мене , просто іди,
Де веде тебе серце й кохання,
В півдороги мене підожди
І поклич без жалю і вагання.
Поведи мене в юність свою,
В свою зрілість, розділену кимось...
Недовіру розвію твою,
Щоби спокоєм серцем забилось.
Ти повіриш в мої почуття,
В яких ніжності стільки і ласки...
І наступну частину життя
Почерпнемо із доброї казки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова