Я тобі хліб нарізав, ти мені - серце.
Я тобі цукор на дні калатав, ти мені - душу.
Й спати тепер я не мушу.
Чути як ритміка ночі, будить збентежені сни.
Спи, каже голос дівочий,
Мрій, та втікає на сушу.
Дій, тобто йди на принаду.
Ніч йди і день.
Так ітимеш в оману, повну скажених ідей.
Звідти нема порятунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Максим Жембровський