Як добре не мати гальма.
Як добре бути безумцем.
А фрази - лише загальні.
Й невинності презумпція...
Бо з хворого що? Аналізи.
І ті хтось зробить "по блату",
зашоривши совісті жалюзі,
а ти хіба можеш чекати
на зміни.. вікно відкрите...
на розум... Дурня це, одначе!..
Розбити б... Все вщент розбити!..
Та чую, як Янгол плаче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Адель Станіславська