Осінній степ - мій лицарю надій!
О скільки міці у тобі, мій друг натхненний!
Нескореності дух ти викував в вогні,
зі сплавів дорогих, легкі, як птах, стремена...
І вітровій,- твій брат,- у просторах земних,
прудкіший від орла, вільніший за свободу!
Я бачила його,- той степ в твоїх очах,
бо ти є син землі, ти син свого народу!...
Я доторкнусь лишень,- дозволь хоча б на мить,-
хоч краєчком душі: так не ховай свій погляд!
А там, в степах отих,- ідуть, ідуть дощі...
Твій степ осінніх мрій так схожий є до мого.
21.06.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Іванюк Ірина