Ты ищешь ее в отраженьях немых витрин,
где город шумит и над крышами виснет смог.
Ты сам виноват,что остался совсем один.
Ты жил,как хотел,а теперь -получи урок .
И вновь машинально окажешься у двери,
достанешь ключи...Но увидишь другой замок.
Родится вопрос,отравляющий изнутри:
свободен ли ты?Или попросту одинок?
***
Ти шукаєш його в відображеннях гарних вітрин,
де місто вирує й задухою висне смог.
Твоя це вина,що лишилась одна,без вітрил...
Ти жила,як хотіла -отримуй тепер урок.
Та серце за втраченим смуток чомусь огорта,
коли озирнешся туди,де ще поки разом...
Ти вільна?Самотня? -порожня душа пита,
та вже не повернеш того,ща загублене злом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Забава