ОБЖИНКИ ДОЛІ

Так-так,  так  -  так,
                         Неабияк,
Живем  на  світі  білім  ,-
Хто  бізнесмен,  а  хто  -  пияк...
А  решта-  в  чорно-  білім.

Так  -  так,  так  -так,  
                             Неабияк  ,
Нам  чепуритись  треба,-
Політик  я,  я  -  депутат,
Дорога  мені  в  небо.

Там  сіризні  кутка  нема,
Там  небо  чисте,  ясне,
Там  щастя  вічне,  не  біда,
Там  вхід  не  для  нещасних.

Той  вхід  і  справді  дорогий
І  розрахунок  строгий  :
Твій  родовід...  і  хто,  і  чий,
Куди  вели  дороги...

Ех  родовід...  нещасний  дід,
В  якого  мало  грошей,
З  руки  його  не  здох  і  кіт,
Бо  добрий  він,  хороший...

На  забуття,  на  край  життя,
На  ті  обжинки  долі...
В  один  кінець,  без  вороття,
Ідемо  всі  поволі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673913
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 22.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова