У неба сьогодні - відтінок легкого дощу,
Трембіта той настрій не в змозі ніяк відігнати,
Він трохи піддався, згорнувся клубочком, ущух,
А потім зіп’явся на ноги смереки цибаті,
Клубочиться хмарами, висне на кронах сумних,
Залисини гір бліднуватим вкриває муаром,
Трембіти самотньо гуляють неспішно між них,
Немов перехожі по місту нічним тротуаром.
Удосвіта сонце стрічають гуртом вівчарі,
Пробуджують ранок, розводячи залишки ночі,
Згасають останні спізнілі зірки – ліхтарі,
На день закриваючи стомлено сяючі очі.
Розводи молочні ще небо просушить у синь,
Сіріючий настрій дощем не проллється, а м’яко
Сховається в лапи до сосен опівдні, як тінь,
У них мимоволі від хвойних амброзій заклякне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2016
автор: Оксана Дністран