Знайоме нам слово футбол,
Немов адреналіну укол,
Яка активна, захоплива гра,
Сюди йде брат мій і сестра.
Тут м'яч - точка, ворота - ціль,
А гравець швидкий, мов кріль.
Тільки кріль завбільшки з м'яч,
Білою хмарою - Божий сіяч
Посіє гравців серед поля,
Далі вирішує все гравців воля.
Хто - нападаючий, хто - воротар,
Тільки не дивитись поміж хмар.
Пас, стрибок, удар і пас -
Це видовище для нас,
Не залишить байдужим нікого,
А гравцям ще й мало й того:
Хто б'є в ворота - не масол,
З ним плескіт рук і крики: "Гол!".
Масол (пояснення) - людина з проблемами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674023
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2016
автор: миттєвий