Тобі повірила я залюбки,
Знайшла очам своїм оману,
Чолом виводжу я тепер на склі
Присутність відчаю незнану.
Безодні погляд, світиться імла,
Літа минають наче в прірву...
Любов моя до тебе не дійшла,
І відчай знову серце вирве...
Стоїть, немов закохана, верба,
Схиливши віти аж донизу,
Там хвиля човен зносить без керма,
А скло мені приносить кригу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2016
автор: Райка