Такі зоряні, світлі ночі,
Такі теплі вони і п"янкі,
Коли поруч такі рідні очі,
А вже сни - чудо-диво які !
Так спокійно і затишно спиться
З поцілунком твоїм на ніч...
Та хіба ж після цього спиться ?
Це ж кохання ! Незвідана річ !
І світанки невиспано- чемні,
Знов летіти, знов треба спішить.
Поцілунки і ласки взаємні...
Не щезай, зачарована мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова