МИ ВМІЄМО ДРУЖИТИ

Квітуча  росинко,  волинська  моя  -
Перлинко,  з  дубового  лісу.
Красуне  Полісся  -  Поліське  дитя,
Ти  в  ліс  відкриваєш  завісу.

Щебечуть  під    хатою  знов  ластівки,
Лягають  у  росах  покоси.
І  сяють  в  перлинах  додому  стежки,
Де  верби  розлогі  у  косах.

Приїдьте,  прошу,    на  квітучу  Волинь,
Волинь  стріне  Вас  із  любов’ю…
Тут  Стир  протікає  й  красуня  Горинь,
Могили  окроплені  кров’ю.

Тут  красені    замки  і  Мавки  в  лісах,
Грибів  у  лісах  не  злічити.
Тут  вільний  народ,  що  летить  наче  птах,
Бо  з  волею  вміє  дружити…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674195
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.06.2016
автор: Віталій Назарук