Спека пахла тобою
Так насичено, терпко,
Наче – нас тільки двоє
В цьому світі нестерпнім,
Пеленала жагуче
Полинами й рум’янком,
Заповзала рішуче
Під одежу ще зранку,
Паленіла від сонця
Та від подиху червня,
Оберемок емоцій
Колихала знічев’я.
Від бажання скупатись
У очах та озерах,
Розімлілих від м’яти,
Розливалось лікерно
Щось солодке, тягуче,
Трохи з присмаком чуда,
І таке – неминуче,
Що повік не забудеш.
*****
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2016
автор: Оксана Дністран