Ти, у Балтійських берегів
Шукаєш долі моя люба,
А я сумую… В сумі тім
Самотність і така зажура,
Що підбирається клубок
І продихнути часом важко
Хіба ж такого я хотів?
Чому, скажи усе так складно?
І пусто, пусто якось так,
Немає радості у домі,
Годинник наче перестав
Крутити стрілками по колу,
Немов би час чомусь завмер
Все звівши в мить одну – розлуки,
А сум неспинний, швидко стер
Натхнення втомлені потуги…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2016
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ