Дипресивний психоз
Коридор талих гроз
Де палая душа
То свята то гріша..
Голова зі скарбами''
Недоклепані рами
В нім заломлене світло
Павуками розцвітло..
Бо нема йому місця
Лиш задрипане листя
Все у крапку чорнила
Посміхнись мені мила
Бачу зщюрені очі
Твої ніби дівочі
Та ні сердця в тобі,ні душі..
Твої пальці як струни
(Грає пісня про труни)
Металеві довжезні
Заричіть навідь пес ні
Бо є совість у нього
Як у білого всього
Окрім мавпи без хвосту
Золотавого зросту
Що біжить як примара
Де вона там і хмара..
Та дрімає все днями
Завивавши ночами
Бо десь гріє ще віра
Що відмиється шкіра
Недогримати їм,їм вже пізно..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674307
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.06.2016
автор: Miтрій Лі Хой