Вона одна посеред туги ночі,
Стривожена: «Як же без неї там?
Де діти милі й материнські очі,
Що недоспали вижидаючи дзвінка…»,
А він мовчить, чекає тої миті,
Коли нагода зробить свій набір
І продзвенить, чи голосно, чи тихо,
Та все ж таки нарешті продзвенить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674317
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2016
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ