Ну дайте ж ви спокій моїй Україні!
Природа і та об*являє протест.
Ви чуєте, біль материнський як лине?!
І вітер уперто кричить вам про те.
-Немає, немає зі зброєю місця
На щедрій, безмежногостинній землі,-
Тривожно шепоче, прохає і злиться
Те поле, що нівечать танки в імлі.
Послухайте, люди тієї країни,
Що хоче під себе усіх підгорнуть,
Не вийде загарбати землі Вкраїни!
Росіє, навіки про намір забудь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674354
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.06.2016
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук