[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ILtiu0y9T_M [/youtube]
Коли зникає з серця хтось повільно,
То хочеться причину відшукать.
Чи можна ще змінить все докорінно,
Чи варто нам на долю нарікать?
Пливуть думки, шукаючи тут вихід.
І товпляться в надії повернуть.
Плете уява дивовижний виплід.
То як дійти до цього, як збагнуть?
Душа стає, як річка обміліла,
Травою заростають береги..
Хіба такого ти колись хотіла?
Чомусь у серці вже нема снаги.
І десь в далекім миготінні зІрок,
Побачиш ти самотню лиш одну.
І це звучить, неначе долі вирок...
Чому буває так і не збагну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674439
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.06.2016
автор: Н-А-Д-І-Я