Научи мене Боже, не боятися смерті,
Адже знаю, що кожного це не мине,
Я у роздумах часто втрачаю надії,
Бо роки як скажені, наче хтось їх жене.
Я не раз у страху, так боюся хвороби,
Розум каже, що так лиш спасеться душа,
Та гріхи незліченні мені до вподоби,
І топлюся я в них, наче грішна лиш я.
Знаю, прийде той час коли свічка погасне,
І закриються очі та й піду я одна,
Ще ніхто на цім світі не зостався на вічно,
Боже дай лиш життя це допити до дна.
Научи мене Боже, не боятися смерті,
Бо вона непідкупна й байдужа до всіх,
Подаруй мені старість в здоров'ї дожити,
Бо роки так летять, наче б'ють з заду їх.
Лю...
26.06.2016
Розумію, що твір важкий для читання...але сьогодні такий філософський настрій моєї ліричної героїні. Це життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2016
автор: Лю