[color="#081238"]Україно моя, неозора,
Рідна земле, стражденна й свята.
Я люблю твої доли і гори
Синьоокі волошки в житах!
І степи ті херсонські, безкраї.
І Поліські багаті ліси.
І Карпатський той край смерековий
В розмаїтті своєї краси.
І Дніпра сивочолого хвилі,
Що гойдають зірки уночі.
І Печерських тих пагорбів схили,
Що святиню несуть на плечі.
Ту калину червону у лузі,
Що заквітчана в грона стоїть.
Вона символом є України
Не одну уже сотню століть.
А той спів навесні солов"їний,
Як же можна його не любить?..
Я тобою живу, Україно,
Моє серце за тебе болить!
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674552
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2016
автор: Ніна-Марія