спогадами.

це  була  занадто  нестійка  угода  між  нами  
і  з  часом  вона  стала  пустою.  ми  заповнили  її  нічим.
і  кожна  моя  умова  була  зруйнована  твоїми  словами
мої  ж  слова  не  могли  заперечити  твоїм

ми  обидва  думали  про  одне  і  теж.  одночасно.
і  це  достатньо  легко  було  перевірити.
якщо  ми  були  колись  зірками,  то  наше  світло  згасло
я  був  ладен  життя  своє  довірити,  але  жила  без  довіри  ти.

наша  ілюзія  стала  згубним  бажанням  жити
я  знав,  що  рано  чи  пізно  наш  час  зупиниться  
ти  казала,  що  завжди  так  буде.  і  все  можна  змінити
але  спогади  ніколи  не  зміняться.

кожне  теперішнє  в  якийсь  момент  стане  минулим
шкода,  що  ми  в  потрібний  момент  цього  не  передбачили.
ми  так  швидко  про  все  спільне  забули
що  не  помітили,  як  наші  серця  було  втрачено.

чи  дозволиш  ти  востаннє  до  тебе  звернутися?
можна  спробувати  полюбити  одне  одного  дотиками
але  змирись  з  тим,  що  кохання  вже  не  зможе  повернутися
і  давай  потім  розійдемося  спогадами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2016
автор: Загартований горем