Мелодії літа
І поле безкрає,
Дощами умите,
Всі звуки вбирає.
Хвилюється жито
Від краю до краю,
Красою сповите,
Дух степу збирає.
У житі ромашки
Звабливо моргають,
А диво волошки
Синь-фарбами грають.
І літа дзвіночки
Над житом витають,
Поміж колосочків
Жайвори співають.
Симфонії літо
Мелодії знає,
Жовтаве колосся
Тихенько співає.
Мелодії літа
І поле безкрає,
Красою повите
Надію вселяє.
Як скоситься жито,
І вдарять морози,
Мелодія літа
Не зникне ніколи.
Знов виросте жито,
Колоссям заграє,
Мелодія літа
Повік не вмирає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674640
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.06.2016
автор: геометрія