Схилились верби над рікою
і задивилися у воду.
А поряд пишная калина
милується на свою вроду.
Зелені молоді вербички
в ріці вмивають свої лиця.
І калинові ясні ґрона ген
визирають з-поміж листя.
А вітер мимо пролітає.
Розчісує тим вербам коси.
Двоє на березі в обіймах...
Плескає хвиля ноги босі.
А руки сильні стан дівочий
так ніжно-ніжно обнімають.
І весело хмарини білі
у яснім небі пропливають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: Надія Башинська