Ми чисті, мов шкіра, що втратила колір,
бо очищаємось заради нової Долі.
Якщо вгадувати майбутнє по снах,
то ми - лінії, написані на квітках,
і нам не заважає наш страх,
бо ми - супутники однієї і тої ж планети.
Я голосувала за інших, а ти зміг накласти на мій голос вето,
і я стала безмовна,
як шкіра - біла й безкровна.
А під нею шумить пальне,
яке ти залив туди своїми пальцями,
а я зарядила тубільськими танцями
на пустій вулиці
з пустими людьми.
Ми заснували річки з власними слізьми.
Знайшовши тебе, я продовжую кричати "де ти?",
хоча ми - супутники
однієї
планети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: Попіл Фенікса