Твоя фальшивість серце крає.
Сама дивуюсь, як терплю.
В масних очах думки читаю
І тут же рву їх без жалю.
Я мовчки рву думки поспішні
І розвіваю, наче тлінь.
Нехай забудеться колишнє,
Немов картини сновидінь.
Тобі не вдасться вже озвучить
Свою підступну й хижу гру...
Навіщо марно скрипку мучить,
Коли нема у неї струн?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: Ніна Багата