Коли сонце освітлить блакитний кришталь
І останній ліхтар задрімає на день,
То вже новий нестям розгорне свою шаль,
Поки вулиці стягне залізна мігрень.
Коли місяць закриють вершкові хмарки,
І годинник розбудить вже заспаний світ,
То на вулицях враз оживуть голоси,
Дуже довгий трамвай розпочне свій час пік.
Коли хмари одягнуть легесенький «блю»
І від сну не залишиться навіть слідів,
Чорна кава проллється на новий костюм.
Новий ранок спіймає ще менше рядків…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: _Sensate-Jane_