Небо, як рожеве грайливе вино,
Як розписане справжнім митцем полотно,
Як очі красуні, що не бачив давно,
Притягує розум і погляд воно...
Небо, як розігріте до жару вугілля,
Як приготоване відьмою зілля,
Як у Великодень дзвони в Неділю,
Пронизує серце промінням надії...
Небо, як кров у графіні з водою,
Як промерзлі стіни у квартирі зимою,
Як крики дитини, що плаче від болю,
Отруює серце їдкою журбою...
..............................................
І небо одне, і місто одне,
Чому ж такі різні картини?!
Важливе в житті, якщо не головне,
Якими Ти бачиш очима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674813
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.06.2016
автор: Деймон Парслі