Запроси мене на побачення.
Шукай поглядом серед юрби.
Хіба має, коханий, значення,
Що літа додали сивини.
Запроси мене на побачення.
Я тихенько діткнуся руки.
Ти моє на землі призначення,
Тихий берег моєї судьби.
Запроси мене на побачення.
Хай давно вже повінчані ми.
Нехай очі просять пробачення
Замість слів, що сказать не змогли.
Запроси мене на побачення.
Ну й нехай, що ми разом роки.
І обручка в церкві освячена
Найдорожча мені за скарби.
Запроси мене на побачення.
І у вальсі мене закрути.
І немає, мій рідний, значення,
Що життя додає сивини...
Оксана Максимишин-Корабель
27 червня 2016 р.
Portugal
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2016
автор: ОксМаксКорабель