Півонія зронила пелюстки
Немов з життя осипались роки
Вони були такі червоні, гарні
В садах буяли в дні свої безхмарні...
Та час прийшов, до них підкралась старість...
Хоча про що це я? Побачте в цьому радість:
Ті пелюстки що впали - антураж!
Життя продовжить далі піон наш,
Але уже без метушні, без ваз..
То все було скоріше напоказ.
В півоніі життя не для насіння,
Їй головне щоби жило коріння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2016
автор: actor