Ти де? Чи думаєш про мене,
Як зранку п”єш свій чорний чай?
К. Це не мені. Це — не до мене…
Та прозвучало, мов відчай,
Здригнулось серце, як шалене,
І, мов пароль, — про чорний чай.
Говориш так, немов зі мною
Моя коханая тоді.
Мов повернулася такою,
Як в тії роки молоді.
І калатає серце палко…
Вгамуйся, серденько моє!
Ти, ніби заздрісний рибалка:
Чого це в мене не клює?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2016
автор: Віктор Чернявський