Хто ти насправді – страх моїх дурних видінь
В що саме змушуєш повірити посеред бурь
Кому молитись і кого боготворити знов мені
Скажи чому стара любов являється у сні
Хіба я не воскрес порвавши то усе давно
Скажи що це лише уяви гра, мов старе кіно
Й чому на марно закликаєш вірити тобі
Я відступлюся хоч знаю що програв в цій грі
І хай це буде мій останній раз та все ж
Я знаю що засунеш в тіло старий ніж
Ким послана ти щоб звести мене з шляху
Це думка зла що знищує волю мою святу
Для чого знов вигадувати лишню ту війну
Що знищила уже не одну мрію дитячу
За що покараний посеред всі людей один
Той що найбільш любив і хотів перемін
Залиш свої дурні відмазки іншим знаю я
Твою істерію і знай почав чисто з нуля
І хай це буде мій останній раз та все ж
Ти знов заб’єш у серце моє старий ніж
Шлях на вершину слави став не потрібний
О доле скажи чому я був так тоді наївний
І вірив у любов вічну й чуда думок чужих
Тепер не знаю де межа а де насправді гріх
Я заблудивсь в собі й розчарувався вже
Солодка і отруйна біль не зранить мене
І хай це буде вже в останній раз та все ж
Рана глибока що зробив підступний ніж
Страх самоти сковує серце і вертає знов
О ні це була лише пристрасть, не любов
Не знаю й сам навіщо жив нею тоді
Це був само обман якого так хотіли всі
І світом править не любов а тільки страх
Це не вона а тільки він являється у снах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2016
автор: Ruslan B.