Кажуть, є у мені
щось чоловіче,
Що спідниця мені
майже не личить.
Кажуть, не по роках
ще молода я...
В дзеркала – так чи ні?
знову питаю.
І воно, як знавець,
коротко свідчить:
Брешуть. Зовсім нема
рис чоловічих.
Юбка теж не пуста.
Й ноги - як ноги.
А молода чи ні -
це як для кого.
Мабуть, річ не в ногах
і не в обличчі –
В ауру заплелось
щось чоловіче.
Може, слова якісь,
а може, вчинки
Не співпадуть ніяк
з образом жінки?
Тільки ніхто не зна,
що сірий відчай
Змусив тягти вантаж
надчоловічий.
Бо сильна стать тепер
часто безсила –
З лінощів на жінок
ношу звалила.
Більшу, аніж свою,
вдвічі. Утричі!
Ось звідкіля у нас
дух чоловічий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2016
автор: Ніна Багата