Я обожнюю запах твоїх пальців - життя і залізо
Ціла армія олов'яних ангелів на плечі
І сама собі брешу, що вже надто пізно
Їхнє пір'я не здатне на політ
Мені б хмар відірвати, заткнути вуха
Але ти тягнеш якорем вниз
І тому пересичена твоїм звуком
Маю рану на серці - як приз
Я обожнюю тебе пошепки, хриплим ранком
Тридцять другим днем місяця
Час повільно ламає твоїх янголів
Чом в мені не меншає віри?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2016
автор: Марамі