Ти дуже мій.
Ти дуже мій коханий.
Благаю, дій,
і стань тим, що Богом даний,
і розжене всі хмари над краєчком дахів.
Мабуть, ти цього також
трошечки
хотів.
Ти дуже мій.
Більш моїх не буває.
Поруч з тобою світ зникає,
або стає як свій.
Ти більше не німий.
Скажи, що відчуваєш, знаєш...
Ти ж мене ще не кидаєш?
Ні.
Ти дуже мій.
Ми люди, в яких
однаковий крій
думок, почуттів.
Мабуть, ти колись цього дуже хотів
Мабуть, досі хочеш, бо не зрозумів,
що
ти дуже мій.
Не ставай на коліна, ні про що мене не благай,
але й не тікай,
постривай,
стій.
Ти дуже мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2016
автор: Попіл Фенікса