Тихе місце на горбах,
Саме час поритися в думках.
Згадати все,що вже пройшло,
Хоча залишитись могло.
Помріять про майбутнє,
Таке чудове й незабутнє.
Про вчинки всі свої згадати,
Про те що маєш й міг би мати.
Про те,як правильно зробив,
Чи як нечесно ти вчинив.
Про все на світі міркувати,
Що дав ти людям й міг би дати.
Хто потребує ласки і турботи,
Допомагають думать лише ноти.
Друзі це твої єдині,
Що допомагають у скрутній хвилині.
З ними ти довго міркуєш,
А потім ,як завжди,додому мандруєш..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675131
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.06.2016
автор: Бойко Марія