З грудей останній крик, останнє «до»…
Розспівки, партитури вже – у вічність.
Земля з-під ніг, по вуха в крові зло
Та викривлення сутності публічне…
Болить душа за кращими із нас,
Господь, як до призову, забирає…
Василів баритон – це вищий клас!
Сьогодні світ увесь за ним ридає...
Мій Господи! Молитва до небес
Із уст дитини, матері, дружини…
Воскреснуть всі, як Ти, колись, воскрес,
Дай нині миру, щастя Україні!
Велика плата за тяжкі гріхи,
За тих, кого в коритах прикормили.
Не бачу, де правдиві пастухи…
Дай, Господи, все витримати сили!
Вічна пам'ять полеглим за Україну!
29 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2016
автор: палома