Для моєї Наталії принесу я конвалії,
Хай милують її оченята...
Серед горя чи лиха це є музика тиха
Чистоти і душевного свята
У моєї пташини оживуть всі картини,
Коли було мале ще- дитина,
Коли дома, як свято
Було квітів багато,
Коли разом була вся родина.
Це тобі, моя доню,
Витри слізку , на скроню,
Що скотилася так... крадькома.
Це твої, мила, квіти,
Як красу не любити ?
В інших, дочко, такого нема...
Чистоту їх і ніжність,
Лісову тиху свіжість
Ти з собою в життя забери.
В День народження твого,-
Квіти ждали на нього...
Вони в чистих лісах зацвіли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675195
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова